Cедмиця 35 і 36 після П’ятидесятниці
Днесь ра́достно лику́ет Це́рковь наша,/ я́ко ма́ти ча́да, прославля́ющи новому́ченики и испове́дники своя́:/ святи́тели и иере́и,/ ца́рственныя страстоте́рпцы, благове́рныя кня́зи и княги́ни,/ преподо́бныя мужи́ и же́ны и вся правосла́вныя христиа́ны,/ во дни гоне́ния безбо́жнаго/ жизнь свою́ за ве́ру во Христа́ положи́вшия/ и кровьми́ и́стину соблю́дшия./ Тех предста́тельством, Долготерпели́ве Го́споди,// страну́ на́шу в Правосла́вии сохрани́ до сконча́ния ве́ка.
тропар
04 лютого 2024 року Свята Церква вшановує Прмч. Анастасія, диякона Печерського, в Ближніх печерах (XII).та Собор новомучеників і сповідників.
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння, протоієрей Роман Височанський звершив у Свято-Покровському храмі.
Під час Божественної Літургії молилися за владу, воїнство, підносилися особливі прохання про дарування миру в нашій українській землі.
Після читання Євангелія: Лк. 18:18-27 ( зач. 91 – про багатого юнака).; Мчч.: Лк. 21:8-19 (зач. 105-106).настоятель виголосив проповідь.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
06 лютого 2024 року Свята Церква вшановує Прп Ксенію Римляниню, блаженную Ксенію Петербурзьку.
Нищету́ Христо́ву возлюби́вши,/ безсме́ртныя трапе́зы ны́не наслажда́ешися,/ безу́мием мни́мым безу́мие ми́ра обличи́вши,/ смире́нием кре́стным си́лу Бо́жию восприя́ла еси́./ Сего́ ра́ди дар чудоде́йственныя по́мощи стяжа́вшая,/ Ксе́ние блаже́нная, моли́ Христа́ Бо́га// изба́витися нам от вся́каго зла покая́нием.
В тебе́, ма́ти, изве́стно спасе́ся е́же по о́бразу:/ прии́мши бо крест, после́довала еси́ Христу́,/ и, де́ющи учи́ла еси́ презира́ти у́бо плоть, прехо́дит бо,/ прилежа́ти же о души́, ве́щи безсме́ртней.// Те́мже и со А́нгелы сра́дуется, преподо́бная Ксе́ние, дух твой.
тропар
Цього ж дня протоієрей Роман Височанський звершив молебний спів у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка. По закінченні виголосив проповідь.
11 лютого 2024 року Свята Церква вшановує Перенесення мощей сщмч. Iгнатія Богоносця (107)
Апо́стольских нра́вов подража́телю/ и престо́ла их сонасле́дниче,/ архиере́ев удобре́ние и му́чеников сла́во, Богодухнове́нне,/ на огнь, и меч, и зве́ри дерзну́л еси́, ве́ры ра́ди/ и, слово и́стины исправля́я,/ до кро́ве пострада́л еси́,/ священному́чениче Игна́тие,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
тропар
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння, протоієрей Роман Височанський звершив у Свято-Покровському храмі.
Після читання Євангелія: Єв.: Лк. 18:35-43 (зач. 93) – про зцілення сліпого; Сщмч.: Мк. 9:33-41 (зач. 41).настоятель виголосив проповідь.
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- (Лк. 18:35-43 (зач. 93)
- Сліпий єрихонський, дізнавшись, що Господь проходить повз, підвищив голос свій. Крик його дійшов до Господа; ніщо, що оточувало Господа, не могло завадити почути його, і Господь, покликавши сліпця, повернув йому зір. І у всякий час і у всякому місці Господь не проходить повз тільки, але є; Він усім світом править. Судячи по-людськи, значить, у Нього багато турбот; до того ж і сонми ангелів оточують Його зі своїми славослов’ями. Але якщо ти зумієш підняти голос свій, подібно до єрихонського сліпого, ніщо не завадить крику твоєму дійти до Господа; Він почує і виконає прохання твоє. Справа не за Господом; і Сам Він близький, і все тобі потрібне вже готове в Нього; зупинка за тобою. Зумій піднести голос у міру Господнього слухання, і одразу все отримаєш. Яка ж це міра? Віра, надія, відданість у волю Божу. Але й ці міри мають свої міри. Які ж мають бути ці міри? Запитай у того, хто молився і отримував прохане; він скаже тобі: “Молився я про те-то і про те-то, отримав за проханням; тепер мені потрібно те-то, молюся і не отримую, і знаю чому: бо ніяк не можу зійти на ту міру молитви, яка була у мене раніше”. Виходить, що міру цю не можна визначити з буквальною точністю. Одне тільки виразно правильно, що справа стоїть за нами, а не за Господом. Як тільки дійдеш до здатності прийняти, неодмінно отримаєш.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
12 лютого 2024 року Свята Церква вшановує Собор вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Iоанна Златоуста.
Я́ко апо́столов единонра́внии/ и вселе́нныя учи́телие,/ Влады́ку всех моли́те/ мир вселе́нней дарова́ти// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.
тропар
За часів імператора Олексія Комніна, який правив із 1081 до 1118 року, у Константинополі розгорілася суперечка, хто більший серед трьох святителів і видатних отців Церкви: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста.
Тоді одного разу вночі три святителі з’явилися уві сні св. Іоанну Мавроподу, митрополиту Євхаїтському (пам’ять 5 жовтня), спочатку по одному, а потім утрьох. В один голос вони йому сказали: “Як ти бачиш, ми всі разом перебуваємо поруч із Богом, і жодні суперечки чи суперництво нас не розділяють. Кожен із нас у ту міру обставин і натхнення, яка була йому дарована Святим Духом, писав і вчив того, що необхідно для спасіння людей. Серед нас немає ні першого, ні другого, ні третього. Якщо ти прикликаєш ім’я одного із нас, двоє інших також присутні поруч із ним. Тому повели тим, хто свариться, не створювати через нас розколів у Церкві, оскільки за життя всі свої зусилля ми присвячували встановленню єдності та злагоди в мирі. Потім об’єднай наші пам’яті в одне свято і склади для нього службу, включивши туди піснеспіви, присвячені кожному з нас, згідно з мистецтвом і наукою, які Господь тобі дав. Передай цю службу християнам, щоб вони святкували її щороку. Якщо вони шануватимуть нас таким чином – єдиними перед Богом і в Бозі, то ми обіцяємо, що клопотатимемо в нашій спільній молитві про їхнє спасіння”. Після цих слів святителі піднялися на небо, огорнуті невимовним світлом, звертаючись один до одного на ім’я.
Тоді свт. Іоанн Мавропод зібрав без зволікання народ і повідомив про одкровення.
Як співається в численних тропарях із цієї чудової служби, три святителі, “земна трійця”, різні як особистості, але єдині за благодаттю Божою, заповіли нам у своїх писаннях і прикладом свого життя шанувати й прославляти Пресвяту Трійцю – Бога Єдиного у трьох Особах. Ці світильники Церкви поширили по всій землі світло істинної віри всупереч небезпекам та переслідуванням і залишили нам, їхнім нащадкам, святу спадщину. Через їхні творіння ми можемо також досягти вищого блаженства і вічного життя в присутності Бога разом з усіма святими.
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння, протоієрей Роман Височанський звершив у Свято-Покровському храмі.
Після читання Євангелія: Свтт.: Мф. 5:14-19 (зач. 11) настоятель виголосив проповідь.
Цього ж дня протоієрей Роман Височанський звершив молебний спів у Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка. По закінченні виголошував проповіді.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).